Після швидких вражень від першого дня IDCEE-2010, які було опубліковано у цьому блозі минуло два тижня. І не тому, що про другий день не було, що написати. Хотілося трохи “відсторонитися” від емоцій, яких було чимало та спробувати проаналізувати “сухий залишок” від події.

Перш за все, відзначу – подія відбулася на 100% і відбулася успішно. Можливо, з боку організаторів і були якісь незначні “ляпи”, але стороння людина їх майже не помічала (якщо не зважати на прорив водогону у Печерському районі, який залишив “Мистецький арсенал” без води у другий день, але це швидше форс-мажор, а не недолік організації).

Конкурс стартапів, який тривав перший день і результати якого було оголошено у другий день викликав певні протиріччя та сумніви у корумпованості, оскільки український стартап ThickButtons, який отримав одну з премій, було помічено у зв’язках з Денісом Довгополим (він є віце-президентом з бізнес-розвитку). Проте загалом, конкурс відзначив найкращих, зберігши інтернаціональну направленість – перемогу святкував стартап з Росії (Zingaya), другу премію отримав український сервіс ThickButtons, третю ж отримав чеський проект Lurista.

Самі доповіді та круглі столи складали неоднозначне враження – від яскравих дискусій за участю Майка Бутчера (TechCrunch Europe) до “полтінформації” Сергія Тигипко, яка була певно “платою” за користування “Мистецьким арсеналом”.

Після короткого вступного слова від Вікторії Тигипко (TA Ventures), яка була співорганізатором IDCEE-2010, та Деніса Довгополого (інкубатор GrowthUp), до слова запросили Сергія Тигипко. Напевне чимало прихильників, які могли бути в залі події розчарувалися у ньому, після цього виступу. Він говорив чимало правильних у дечому речей, але які абсолютно не пасували до події.  І це напевно найгірший присмак від події, оскільки ще раз показав наскільки далекими є українські політики, навіть ті з них, кому приписують імідж інноваторів, від справжніх інновацій.

Тім Дрейпер (Tim Draper, DFJ) незважаючи на пізню годину у Каліфорнії у скайп дзвінку розказував про родинний досвід трьох поколінь у венчурному бізнесі та інвестиційні можливості у Східній Європі. Зацікавленість таких великих гравців, як DFJ в українському ринку викликає певний оптимізм, але до перших реальних інвестицій – все це лише розмови.

Марк Льюїс (Marc Lewis, Deloitte) показав типову “делойтівську” презентацію з купою цифр і таблиць, які неможливо розібрати з екрану на тему Глобальних трендів у венчурному інвестування: погляд у майбутнє. Ринок за 2-3 роки має ожити та принести дивіденди тим інвесторам і підприємцям, які зможуть пережити скрутні часи світової економічної кризи.

За аджендою наступним мав бути круглий стіл на тему інвестиційних критеріїв східно-європейських стартапів, але, якщо не помиляюся, Мартін Брайнт (Martin Bryant, TheNextWeb) брав інтервью у Лорана Жіля (Laurent Gil, Viewdle). Інтерв’ю сподобалося насамперед тим, що Лоран дуже рекламував українських інженерів.

Круглий стіл, який модерував Едвард Шендерович (Edward Shenderovich, Kite Ventures) особисто мені був цікавий участю двох людей, яких знаю особисто – Богдан Купич (нині KM Core, а в далекому минулому – UMC) та Ігор Табер (Іntel Capital), з яким я познайомився напередодні у “Будда барі” на вечірці з нагоди відкриття. Окрім них, у круглому столі брали участь Андрес Сусі (Andres Susi, ABRT) та Алдас Кірвайтіс (Aldas Kirvaitis, Forticom). Загальний підсумок круглого столу для мене особисто – окремих критеріїв для східноєвропейських стартапів не існує. Є загальні критерії до всіх стартапів (команда, бізнес-можливість, фінансова модель) і профіль певного конкретного інвестора, який або готовий інвестувати у Східній Європі, або ні.

Наступний круглий стіл, який модерував Мартін Брайнт (Martin Bryant, TheNextWeb) було присвячено виходу східноєвропейских стартапів на глобальний ринок за участі Альоша Єнко (Aljosa Jenko, Noovo), Дмитра Шимківа (Microsoft Україна), Лорана Жіля (Laurent Gil, Viewdle) та Дмитра Горшкова (task.ly, yaM). Загальний висновок – можливості для виходу на глобальний ринок є і є вже успішні приклади такого виходу, як той же Viewdle.

Цікавою була розповідь Філіпа Мьорінга (Philipp Moehring, SeedCamp) про нові моделі інвестування на seed-стадії. Якщо в Україні SeedCamp ще не проінвестував жодного проекту, то у світі рахунок кількості проектів, які співпрацюють з SeedCamp йде на десятки.

 Насамкінець було дві цікаві дискусії за участі Майка Бутчера (Mike Butcher, TechCrunch Europe) – про копікети  (проекти, які є копіями інших проектів), у якій, зокрема, взяла участь Олена Масолова (Groupon Росія). І саме між ними була основна дискусія, яку, на думку тих, хто писав до твіттеру власні враження, виграв Майк.

Друга панель за участі Майка була на тему іноземців у Долині, в якій зокрема, взяла участь Анна Дворнікова (Entana Corporation) та Teodoro D’Ambrosio (Kiwirama.com). Основна думка панелі – ті, хто вже у Долині охоче допоможуть новим підприємцям освоїтися, оскільки раніше пройшли тим же шляхом самі. Для російськомовних підприємців Анна проводить щорічну конференцію SVOD (Silicon Valley Open Doors), у якій беруть участь в тому числі українські підприємці.

Заключна вечірка на території “Мистецького Арсеналу” розділилася на афтепаті, яких було декілька. 

Отож, IDCEE-2010 задав досить високу планку якості з організації подій для інвесторів і підприємців. Чекаємо на нові події.