Тема бутстрепінгу не є новою на цьому ресурсі, у вересні я вже торкався цієї теми, але, розбираючи старі записи, знайшов цікаві тези виступу Глєба Каплуна (@glebkaplun) на iForum-2010, який відбувся 1 квітня цього року. Оскільки, на сайті цей матеріал тоді не з’явився – надолужую згаяне.

Отож, найближчим слов’янським аналогом терміну bootstrapping (який буквально означає зашнурувати чоботи) буде “затягти пояси”. Саме так, затягуючи пояси, є можливість профінансувати проект самостійно, не залучаючи сторонні інвестиції.

Є щонайменше 3 шари цього поняття:

необхідність, коли молодому розробнику без досвіду управління ніхто швидше за все не дасть грошей з інвесторів;

культура, яка виростає зазвичай з необхідності, коли підприємець піднімає власний другий-третій стартап вже свідомо оминаючи сторонніх інвесторів;

зрештою, з культури випливає стратегія та статус, які плекає підприємець.

Переваги бутстрепінгу:

економія часу на економії грошей – коли грошей обмаль, ви робитимете лише те, що дійсно необхідно;

легкість прийняття рішень – за кожним вашим кроком не слідкує рада директорів, до якої увійшли ваші інвестори, які хочуть брати участь в ухваленні рішень;

безкоштовна допомога – ви можете розраховувати на домогу від інших учасників ринку, оскільки робите усе не за гроші, а “за ідею”;

повага спільноти – беззаперечно, коли ви “пробиваєте” шлях самостійно, це викликає повагу;

“косяки” легше пробачать – оскільки гроші в проект ніхто не вкладав, а крім того, можливо, ще й безкоштовно допоможуть виправити знайдені “косяки”;

насамкінець, вирощена команда, яка проходить через бутстрепінг, зазвичай надійніша та міцніша, аніж та, яка приходить на гроші інвестора.

Можна легко порівняти частку, яка лишається засновнику у випадку залучення інвестора на ангельській стадії та у випадку бутстрепінгу:

за $30 000 інвестицій засновник віддає 25% (у випадку бутстрепінгу – 0% за $0);

seed-стадію оминає проект, який отримав ангельску інвестицію, а бутстрепер залучає $200 000 за 20% частки компанії;

на пізній стадій бутстрепер не витрачає нічого, а проект з ангельськими інвестиціями залучає $200 000 за 20%;

зрештою, інвестиційному фонду проекти продаються за $1 млн. в обмін на частку у 35%.

Що маємо у сумі? Засновник проекту із залученням інвестицій отримав $1.23 млн., лишивши собі 20% частки, а бутстрепер залучив $1.2 млн., зберігши 45% проекту за собою.

При цьому є кілька ключових моментів бутстрепінгу, про які варто завжди пам’ятати:

2/3 проектів на аутсорсингу гине – розробляємо самостійно;

розробляємо дешево, а краще безкоштовно;

тримаємо маленьку команду з 2-3 людей;

фокусуємося на користувачах і ключових сервісах.

Стратегію бутстрепінгу можна звести до трьох ідеологем:

запускаємо, потім тестуємо;

конкуруємо з лідером;

підтримуємо зв’язок з інвесторами (вони все одно будуть потрібні, але трошки пізніше).

З ризиками, насамперед фінансовими, можна боротися:

забюджетувавши витрати;

зберігши основне місце роботи (на старті проекту);

працюючи фрілансером;

почати з першого клієнта;

відкрити чималу кількість кредиток.