Bootstrapping: тези Глєба Каплуна на iForum-2010
Тема бутстрепінгу не є новою на цьому ресурсі, у вересні я вже торкався цієї теми, але, розбираючи старі записи, знайшов цікаві тези виступу Глєба Каплуна (@glebkaplun) на iForum-2010, який відбувся 1 квітня цього року. Оскільки, на сайті цей матеріал тоді не з’явився – надолужую згаяне.
Отож, найближчим слов’янським аналогом терміну bootstrapping (який буквально означає зашнурувати чоботи) буде “затягти пояси”. Саме так, затягуючи пояси, є можливість профінансувати проект самостійно, не залучаючи сторонні інвестиції.
Є щонайменше 3 шари цього поняття:
необхідність, коли молодому розробнику без досвіду управління ніхто швидше за все не дасть грошей з інвесторів;
культура, яка виростає зазвичай з необхідності, коли підприємець піднімає власний другий-третій стартап вже свідомо оминаючи сторонніх інвесторів;
зрештою, з культури випливає стратегія та статус, які плекає підприємець.
Переваги бутстрепінгу:
економія часу на економії грошей – коли грошей обмаль, ви робитимете лише те, що дійсно необхідно;
легкість прийняття рішень – за кожним вашим кроком не слідкує рада директорів, до якої увійшли ваші інвестори, які хочуть брати участь в ухваленні рішень;
безкоштовна допомога – ви можете розраховувати на домогу від інших учасників ринку, оскільки робите усе не за гроші, а “за ідею”;
повага спільноти – беззаперечно, коли ви “пробиваєте” шлях самостійно, це викликає повагу;
“косяки” легше пробачать – оскільки гроші в проект ніхто не вкладав, а крім того, можливо, ще й безкоштовно допоможуть виправити знайдені “косяки”;
насамкінець, вирощена команда, яка проходить через бутстрепінг, зазвичай надійніша та міцніша, аніж та, яка приходить на гроші інвестора.
Можна легко порівняти частку, яка лишається засновнику у випадку залучення інвестора на ангельській стадії та у випадку бутстрепінгу:
за $30 000 інвестицій засновник віддає 25% (у випадку бутстрепінгу – 0% за $0);
seed-стадію оминає проект, який отримав ангельску інвестицію, а бутстрепер залучає $200 000 за 20% частки компанії;
на пізній стадій бутстрепер не витрачає нічого, а проект з ангельськими інвестиціями залучає $200 000 за 20%;
зрештою, інвестиційному фонду проекти продаються за $1 млн. в обмін на частку у 35%.
Що маємо у сумі? Засновник проекту із залученням інвестицій отримав $1.23 млн., лишивши собі 20% частки, а бутстрепер залучив $1.2 млн., зберігши 45% проекту за собою.
При цьому є кілька ключових моментів бутстрепінгу, про які варто завжди пам’ятати:
2/3 проектів на аутсорсингу гине – розробляємо самостійно;
розробляємо дешево, а краще безкоштовно;
тримаємо маленьку команду з 2-3 людей;
фокусуємося на користувачах і ключових сервісах.
Стратегію бутстрепінгу можна звести до трьох ідеологем:
запускаємо, потім тестуємо;
конкуруємо з лідером;
підтримуємо зв’язок з інвесторами (вони все одно будуть потрібні, але трошки пізніше).
З ризиками, насамперед фінансовими, можна боротися:
забюджетувавши витрати;
зберігши основне місце роботи (на старті проекту);
працюючи фрілансером;
почати з першого клієнта;
відкрити чималу кількість кредиток.