Чому треба створювати стартап під час кризи?

Вчора темою 11 зустрічі інтернет пдіприємців, яку організовував Сергій Коркін, була криза та інтернет. Оскільки чимала кількість присутніх або вже займається стартапами, або ж бажає розпочати власний, то питання роботи стартапа під час кризи було надзвичайно актуальним. Зрештою до єдиної думки так і не дійшли, тому повернувшись я почав шукати додаткову інфомрацію, яка б допомогла сформулювати відповідь на питання “Що робити під час кризи?” Зараз пропоную переклад статті Пола Грема “Чому треба створювати стартап під час кризи”, яка була написана ще у жовтні цього року, коли рецессія тільки починалася.

Судячи з усього, економічна ситуація настільки погана, що деякі експерти вважають, що ми можемо потрапити до такої ж ситуації, яка була у середині 70-х років.

Коли було засновано Microsoft та Apple.

Судячи з цих прикладів можна припустити, що еконічний занепад може бути не таким вже й поганим моментом для заснування стартапа. Я не стверджую, що це також є якимсь особливо гарним моментом. Але усе набагато тривіальніше: у будь-якому випадку стан економіки на має особливого значення.

Заснувавши значну кількість стартапів, ми почали розуміти, що успіх чи невдача стартапів залежать від особистісних якостей засновників. Звичайно, економіка певним чином впливає, проте, в якості прогнозування успіху екноміка стає лише помилкою округлення порівняно з самими засновниками.

Це означає, що важливо не те, коли ви це робите, а те, ким ви є. Якщо ви людина, яка має потрібні особистісні якості, ви підніметесь навіть під час занепаду економіки. Якщо ж ні, то навіть сприятлива економічна ситуація не врятує вас. Той, хто думаю “Мені краще утриматися від заснування стартапу, оскільки економічна ситуація така погана”, робить ту ж помилку, що й люди, які під час економічного буму думають “усе, що мені потрібно зробити – це заснувати стартап і я стану багатієм”.

Отож, якщо ви хочете покращити власні шанси, ви швидше маєте задуматися над тим, кого вам варто запросити співзасновником, а не над станом економіки. І якщо ви турбуєтеся про те, що може заважати виживанню вашої компанії, не шукайте цього у новинах. Погляньте у дзеркало.

Але якщо говорити про певну команду засновників – чи не варто зачекати, поки економічна ситуація покращиться перед тим як починати справу? Можливо, якщо ви хочете відкрити ресторан, але якщо ви займаєтеся технологіями, то – ні. Технологія розвивається більш-менш незалежно від фондового ринку. Тому у випадку якоїсь певної ідеї, винагорода за те, що ви будете діяти швидко навіть в умовах несприятливої економічної ситуації, буде више, аніж якби ви очікували сприятливого моменту. Першим продуктом Microsoft був Basic програма для Altair. Це саме те, що було потрібно світові 1975 року, але якби Гейтс та Аллен вирішили ю почекати кілька років, то було б занадто піздно.

Звичайно, та ідея, яку ви маєте зараз, не буде вашою останньою ідеєю. Завжди виникатимуть нові ідеї. Але якщо у вас є якась конкретна ідея, ви хочете працювати над нею, дійте зараз.

Це не означає, що вам варто ігнорувати економічний фактор. Як споживачі, так і інвестори будуть знаходитися у несприятливих обставинах. Якщо користувачі відчувають труднощі, це не обов’язково стає вашою проблемою: ви можете навіть отримати з того користь, створивши щось, що допогмагає економити гроші. Стартапи завжди роблять речі дешевшими, тому з цієї точки зору, у них більше шансів на процвітання під час економічного занепаду, аніж у великих компаній.

Більшою проблемою стають інвестори. Стартапи зазвичай потребують деякі зовнішні інвестиції,  інвестори менш сзильні інвестувати в економічно складні періоди. Хоча вони не повинні б. Усі знають, що під час занепаду варто купувати, а на зростанні – продавати. Але звичайно ж, те, що робить інвестування таким нелогічним, так це те, що на ринку цінних паперів гарні часи визначають як час, про який усі думають, що це час купувати. Щоб діяти правильно, ви маєте бути “білою вороною”, але за визначенням лише мала частка інвесторів спроможна на це.

Отож, якщо у 1999 інвестори штовхалися за поганими стартапами, то у 2009 інвестори, вірогідно, будуть менш охоче вкладати навіть у гарні стартапи.

Вам варто призвичаїтися до цього. Але в цьому нема нічого нового: стартапам завжди доводиться призвичаюватися до примх інвесторів. В умовах будь-якої економічної ситуації запитайте будь-якого засновника, що вони думають, чи інвестори ненадійні, і подивіться на вираз їх обличь. Минулого року ви повинні були бути готовим до того, щоб пояснити яким чином ваш стратап є “вірусним”. А наступного року вам доведеться пояснювати, чому ваш стартап є стійким до економічного занепаду.

(І те, і те – гарно. Помилкою ж, яку роблять інвестори, не в критеріях, які вони використовують, а в тому, що вони мають тенденції завжди концентруватися на одному, виключаючи усе інше).

На щастя, для того, щоб зробити стартап стійким до економічного занепаду, ви робити те, що повинні робити у будь-якому випадку: намагатися зробити управління стартапом настільки дешевим, як це тільки можливо. Протягом кількох років я кажу засновникам, що найвірнішм шляхом до успіху є стати “тараканмом” корпоративного світу. Безпосередня причина загибелі стартапу – це гроші, які закінчилися. Чим дешевше управління вашою компанією, тим важче її “вбити”. На щастя, управління стартапом стало дуже дешевим, а будь-який економічний занепад робить його ще дешевшим.

Якщо наступила ядерна зима, то, можливо, бути тараканом надійніше, аніж зберігти свою роботу. Клієни можуть йти від вас один за одним, якщо вони не зможуть дозволити собі ваші послуги, але ви не втратите їх усіх одразу; ринки не “скорочують чисельність користувачів”.

Якщо, скажімо, ви підете з роботи, для того, щоб заснувати стартап, і він зазнає краху, чи не зможете ви знайти іншої роботи? Це може бути пролемою, якщо ви працюєте у сфері продаж чи маркетингу. У цих сферах потрібні місяці для того, щоб знайти нову роботу в умовах економічного занепаду. Але хакери, схоже, більш ліквідні. Гарні хакери завжди можуть отримати якусь роботу. Це може не бути тією роботою, про яку ви мріяли, але у будь-якому разі ви не помрете з голоду.

Ще однією перевагою скрутних часів є зниження конкуренції. Технології продаються регулярно. І якщо хтось стиснувся та відсиджується, у вашому розпорядженні ширше поле для діяльності.

Ви також є інвестором. Як засновник, ви купуєте акції разом з роботою: причина того, чому Сергій та Ларрі так багаті, не стільки в тому, що вони зробили свою роботу, вартістю кілька десятків мільйонів доларів, а в тому, що вони були першими інвесторами Google. І, як будь-якому інвестору, вам доводиться купувати у важкі часи.

Ви кивали головою на знак згоди, думаючі “тупі інвестори” кількома абзацами вище, коли я казав про те, що інвестори неохоче вкладають гроші в стратами під час неактивних ринків, навіть якщо  це був би час, коли з раціональної точки зору вони найбільше хотіли б купувати? Так от засновники не кращі за них. Коли приходить криза, хакери відправляються в аспірантуру. Поза сумнівами це буде й цього разу. Насправді, те, що робить попередній абзац достовірним, принаймні настільки, щоб діяти згідно з ним.

То може, криза в економіці – це гарний час для заснування стартапа. Важко сказати, чи переважають переваги, такі як, наприклад, відсутність конкуренції, недоліки у вигляді інвесторів, які не бажають вкладати гроші. Але у будь-якому разі – це не важливо. Те, що дійсно має значення – це люди.І для кожної конкретної групи людей, яка працює над кокретною технологією, час діяти – зараз.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *